Вибори в Бразилії, Сербії та Болгарії: Лула повертається, студенти валять Вучича, Йотова стає першою жінкою-президентом

Лідер лівих у Бразилії, студентський рух у Сербії та союзниця прем’єра в Болгарії. Три країни провели ключові голосування наприкінці жовтня — початку листопада 2026 року, які змінили політичний ландшафт і мають значення далеко за межами регіонів. Бразилія Луіз Інасіо Лула да Сілва (ПТ) переміг у другому турі 25 жовтня з 51,79% голосів (64 256 232) проти 48,21% (59 826 041) у Флавіо Болсонару (ПЛ). Різниця — понад 4,4 млн голосів. У першому турі Болсонару лідирував (близько 47% проти 45%). Явка зросла до 80,8% (абстенція ≈19%), порівняно з ≈79% у першому. Болсонару відмовився визнати поразку і заявив про намір оскаржити результати через продовження голосування на дві години. Це перша в сучасній історії Бразилії перемога кандидата, який програв перший тур. Перший тур (4 жовтня 2026) Другий тур (25 жовтня 2026) Сербія На позачергових парламентських виборах 25 жовтня «Студентський список — Студенти перемагають» набрав 53,01% і отримав абсолютну більшість — близько 140–141 мандат із 250. Список «Александар Вучич — Об’єднана Сербія» — 38,98% і ≈103 мандати. 3% бар’єр подолали лише ці дві основні списки (плюс мандати національних меншин). Явка ≈68,9%. Спостерігачі (CRTA, CeSID) фіксували тиск, фотографування бюлетенів і порушення, але висока явка унеможливила масштабні маніпуляції. Вучич визнав поразку вже ввечері голосування. «Студентський список» має достатньо мандатів для формування уряду самостійно; процес стартував. Студентський список здобув абсолютну більшість — 141 з 250 мандатів Болгарія У першому турі 25 жовтня Іліана Йотова (з Кирилом Валчевим) набрала 34,76%, Андрей Гюров (з Георгієм Кандевим) — 31,95%. Далі: Костадін Костадінов — 12,55%, Радостін Васілєв — ≈4,6%, Івелін Михайлов — ≈3,8%. Явка рекордно низька — 22,98% (через апатію та відсутність кандидатів від великих партій). Другий тур 1 листопада виграла Йотова з 57,6% проти 39,5% у Гюрова. Її підтримав прем’єр Румен Радев; Гюров мав підтримку прозахідних реформістів. Порівняння явки 2021 vs 2026 Можливий вплив результатів виборів на Україну Результати виборів у Сербії та Болгарії вже оцінюють з погляду їхніх можливих наслідків для позиції Європи щодо війни Росії проти України. У Сербії перемога «Студентського списку» поки не виглядає як різкий поворот зовнішньої політики. Один із ключових публічних представників руху, кардіолог і професор Новосадського університету Ілія Срданович, в інтерв’ю Балканській службі Радіо Свобода (кінець жовтня 2026) заявив, що майбутнє відносин Сербії з Росією «буде визначене через діалог із сербським суспільством». Він не уточнив, у який саме спосіб громадяни ухвалюватимуть такі рішення. Фактично рух наразі не оголошував планів запроваджувати санкції проти Москви. На думку аналітиків, новий уряд, найімовірніше, зосередиться на внутрішніх реформах, а питання відносин з Росією залишиться предметом внутрішньої дискусії. У Болгарії ситуація сприймається інакше. Перемога Іліани Йотової, за оцінкою редакції Focus (2 листопада 2026), може вплинути на зовнішньополітичні пріоритети Софії. Сама Йотова неодноразово виступала за дипломатичне завершення війни і прямо заявляла: «Болгарія не може брати участь у „коаліції охочих“, яка готує військову присутність в Україні». Вона також критикувала підписання 10-річної угоди про безпекову співпрацю між Києвом і Софією. Хоча посада президента в Болгарії має переважно представницький характер, її політична позиція може посилити голоси всередині ЄС і НАТО, які виступають за обмеження військової допомоги Україні та більш прагматичні відносини з Москвою. Таким чином, якщо в Сербії зміни поки виглядають стриманими, то в Болгарії перемога Йотової створює потенційний ризик для подальшої політичної підтримки Києва з боку одного з членів Євросоюзу і НАТО.

Гендерний баланс на журналістиці та філології: дані за 2020–2026 роки

У 2026 році на спеціальність «Журналістика» зарахували 44 першокурсників, серед яких був лише один хлопець (2,3 %). Це найнижчий показник чоловічого представництва за сім років спостережень. На філології частка дівчат традиційно залишається високою. Аналіз списків зарахованих із 2020 по 2026 рік свідчить, що спеціальності «Філологія» (українська, словацька, чеська мови) та «Журналістика» (включаючи програми з реклами, зв’язків із громадськістю та міжнародної журналістики) мають стійке переважання дівчат. На філології частка дівчат протягом усього періоду не опускалася нижче 87,5 % і здебільшого становила 90–95 %. Кількість хлопців щороку коливалася від одного до трьох осіб на весь набір. На журналістиці у 2020–2025 роках частка хлопців була вищою — від 7,9 % до 19,2 %. Найбільший показник зафіксовано у 2022 році: 5 хлопців із 26 (19,2 %). У 2026 році, попри збільшення загальної кількості зарахованих, чоловіче представництво знизилося до одного студента. Таким чином, філологічні програми демонструють стабільно високий рівень фемінізації, а на журналістиці у 2026 році зафіксовано помітне зменшення частки хлопців порівняно з попередніми роками.

Одна подія — три формати

Аналіз звіту матеріали час першої публікації що подано як головне кількість і точність цитат джерела та їх атрибуція мультимедійні елементи наявність підсумку помилки, виправлення, неперевірені дані Медіацентр 08.10.2026 (дата в матеріалі; опубліковано після завершення події) Повна хронологія: організатори/партнери, відкриття, ключові промови, пленарні доповіді з тезами, 8 секцій, медіафестиваль «Інформаційна миска». Акцент на змісті, актуальності теми (медіа під час війни, ШІ, дезінформація, євроінтеграція) Багато точних/близьких до тексту цитат (Ю. Бідзіля, Г. Сасай, В. Смоланка, І. Радічова, М. Палінчак, О. Гудошник та ін.) з іменами й посадами Чітка: імена + посади + університети/організації всіх ключових спікерів і партнерів (Пан’європейський університет, Lancashire, NLA, Fojo, Львівська політехніка, ДНУ тощо); авторка — Анастасія Лабик Фотогалерея (кілька зображень спікерів і залу) Є: підсумок секцій + згадка про медіафестиваль наступного дня; логічне завершення Не виявлено явних помилок; дані узгоджуються з іншими джерелами (партнери, учасники, теми). Немає позначок про виправлення

Ярмарок до Дня народження УжНУ – ще один внесок у Перемогу!

18 жовтня в Ужгородському національному університеті відбувся благодійний ярмарок до 78-го Дня народження університету. Студенти різних факультетів та спеціальностей згуртувалися для однієї мети – зібрати кошти для здобувачів освіти, які воюють у лавах ЗСУ. Ініціювали захід ужнівці з біологічного, медичного, математичного та фізичного факультетів, згодом до їхнього задуму приєдналися інші студенти. Вони продавали випічку, зокрема тістечка та булочки, печиво з передбаченнями, гарячі напої, а також хендмейд-вироби з бісеру, іграшки тощо. За донат всіх охочі могли зіграти в гру «Лопни кульку і дізнайся майбутнє!», взяти участь в аукціоні, лотереї з найрізноманітнішими призами, зробити фото з лицарями чи послухати пісні під гітару. На ярмарку був присутній проректор з науково-педагогічної роботи, доктор фізико-математичних наук Ігор Король. Він переконаний, що такі заходи потрібно проводити частіше: «Благодійні ініціативи варто організовувати постійно, адже в країні війна, і хто, як не ми, зможемо допомогти нашим військовим. УжНУ постійно організовує збори на підтримку ЗСУ – під час перегляду фільмів, різних подій, що відбуваються на факультетах, де кожен виявляє свій креатив. Новий досвід та нові друзі – це те, що ми отримуємо на таких заходах. Вони урізноманітнюють наше життя і кожен маленький внесок наближає нас до Перемоги». Голова студентської ради, третьокурсник факультету математики та цифрових технологій Станіслав Скорондяк – однин із організаторів ярмарку з нагоди Дня народження УжНУ. Він відзначив  активність всіх студентів, особливо першокурсників. «Ярмарок наповнює студентське життя емоціями, але щоб організувати такий захід, потрібно налаштуватися на командну роботу, тому студенти різних факультетів і спеціальностей організувалися в групи, разом готували, вигадували конкурси, пісні, – це неабияк згуртувало. Всі ми працюємо заради однієї мети – Перемоги, тому сили спрямовані саме на збір коштів для ЗСУ і допомогу нашим воїнам», – розповів Станіслав. Своїми враженнями від ярмарку поділилася студентка 1 курсу факультету здоров’я та фізичного виховання, спец. «Терапія та реабілітація» Анастасія Гонак: «Коли я вступила сюди, то не думала, що тут буде проводитися стільки цікавих заходів. Цей ярмарок виявився надзвичайно атмосферним. Ми отримали купу позитивних емоцій, як тільки на нього потрапили! Студенти грали на гітарі та співали пісні, продавали тістечка, які самі зробили, і це справді вражає. Мені дуже подобається, що УжНУ проводить такі заходи, заохочує до активного студентського життя та допомагає нашим військовим». Спільними зусиллями ужнівці зібрали 24 073 тисячі для захисників. Цей день об’єднав студентів, викладачів університету та показав, що разом ми сила. Таміла Рахівська, Вероніка Межуєва, студентки 1 курсу спец. «Журналістика»   Ярмарок до Дня народження УжНУ – ще один внесок у Перемогу! – Медіа перспективи